This page is hosted for free by zzz.com.ua, if you are owner of this page, you can remove this message and gain access to many additional features by upgrading your hosting to PRO or VIP for just 32.50 UAH.
Do you want to support owner of this site? Click here and donate to his account some amount, he will be able to use it to pay for any of our services, including removing this ad.
Blog c.andrushevka, Zhytomyr
Online oversætte

Internet reklame UBU
Statistikker for stedet


Besøgende til sidst 24 timer















Bare tænk på alle navne (indtil for sent)

I år vil vi fejre 70-årsdagen for befrielsen af Andrušìvskogo distriktet fra fascistiske angribere. Mere end 12 tusindvis af vores landsmænd deltog i den store fædrelandskrig, om 6 tusindvis døde i kamp for fædrelandet.
Og, Desværre, kun 1254 з них внесено в 1-й том книги «Переможці», що вийшла з друку в 2010 år. Якось зателефонував мені син ветерана Великої Вітчизняної війни Півня Семена Григоровича Віктор: — Йосипе Володимировичу, знаємо Вас як людину, яка роками збирала матеріали про ветеранів війни. Наш батько, Семен Григорович, пройшов ту війну з боями від першого і до останнього дня, закінчив її в битвах з японцями. Були в батька ордени і медалі, посвідчення до них. Desværre, ми, діти, не завжди розуміли, яка то цінність для прийдешніх поколінь. Згадую, що колись, år 30-40 тому, учні міської школи № 1 разом з вчителями збирали матеріали про ветеранів для музею бойової слави… Можливо, щось Ви знаєте і про нашого батька? Допоможіть… Прикро, що ми не бережемо, не шануємо правду історії. У своїх архівах я розшукав 5 нагородних документів Півня С. G. — посвідчення про нагородження його медалями. Ці посвідчення збереглись у мене після ліквідації музею в школі в 90-х роках. Через день після нашої розмови прийшов до мене Віктор Семенович за документами батька. Він приніс мені реферат правнучки Семена Григоровича — studerende 5 класу Київської школи І-ІІІ ступенів № 298 Захлібної Софії під заголовком: «Мій прадідусьветеран Великої Вітчизняної війни». Чудово оформлена робота проникнута любов’ю і гордістю за подвиги прадідуся, його бойові і трудові звершення. Софійці є ким пишатися. Багато років після війни Семен Григорович працював водієм автобуса в Андрушівському автопарку, брав активну участь у громадському житті. Хор ветеранів війни, в якому він співав, виступав в Андрушівці, в селах району, в Житомирі і навіть у Москві. Нещодавно у відділі освіти райдержадміністрації відбулась нарада директорів навчальних закладів, де я з дозволу начальника відділу С. Og. Сословської виступив і порадив їм допомогти працівникам сільських рад виявити односельців, учасників бойових дій, прізвища яких ще не внесені в книгу «Переможці». Орієнтиром щодо кількості фронтовиків, які живими повернулися в село, можуть послужити книги «Історія міст і сіл УРСР. Житомирська область» та «Переможці». Перша книга вийшла з друку в 1973 år, коли більшість ветеранів ще була жива, а тому наведені тоді дані про учасників війни були більш точними. Кожне село, провівши на війну своїх найкращих синів, не дочекалося багатьох з них. Så, з Антопільської сільської ради пішли воювати 183 mænd, døde — 99, а повернулося — 84. Desværre, в книгу «Переможці» внесено лише 11 mand. А де 73 ?.. І так по кожному населеному пункту. З Бровківської сільської ради воювало 337 mand, døde 152; Velikomoškìveckoï — 423 og 130; Volickoï — 232 og 113; Волосівської — 225 og 160; Galčinskoï — 420 og 162; Glinìveckoï — 240 og 128; Gorodkìvskoï — 480 og 178; Zabarskoï — 62 og 26; Zarubineckoï — 320 og 117; Ìvankìvskoï — 208 og 116; Ìvnickoï — 492 og 263; Kamenìvskoï — 129 og 68; Krilìvskoï — 270 og 90; Lebedineckoï — 290 og 140; Lûbimìvskoï — 302 og 148; Малоп’ятигірської — 127 og 63; Маломошківецької — 273 og 120; Міньківецької — 400 og 170; Мостівської — 370 og 159; Nehvoroŝanskoï — 335 og 147; Павелківської — 322 og 122; Starokotelnânskoï — 597 og 362; Stepkìvskoï — 414 og 222; Červonenskoï — 302 og 120; Яроповицької — 405 og 190; Andrušìvskoï — 895 og 304. Після виходу 1-го тому книги «Переможці» в районі проведено роботу і складено додаткові списки ветеранів-переможців, og, Desværre, ще сотні учасників бойових дій не внесено і в них. Від імені районної організації інвалідів війни вітаю всіх з Днем Перемоги. Bare tænk på alle navne. Доки не запізно.

Joseph Lohansky,
голова районної організації інвалідів війни, краєзнавець


Internet reklame UBU

Internet reklame UBU
hjemmeside 10 fra 10 på grundlag af 69 evalueringer. 24 brugeranmeldelser.