Blogi c.andrushevka, Zhytomyr
Online kääntää

Internet mainonta UBU
Sivuston tilastot


Kävijöitä viime 24 tuntia















Andrushivka — ще один слід меценатства

Туризмновий вектор розвитку району, що лише за 177 км від Києва.

Дух мандрів постійно провокує мене на нові «туристичні» відкриття. За останній рік ним став Андрушівський район Житомирської області, що лише за 177 км від Києва та 45 kilometrin päässä Zhitomir. Цей край живе розміреним провінційним життям та, водночас, голосно заявляє про себе на всю Україну своїми етнографічними традиціями, культурно-мистецькими, просвітницько-патріотичними заходами, сільськогосподарськими здобутками. Ця благословенна земля стала об’єктом уваги відомих меценатів-цукрозаводчиків Терещенків, що і визначило долю економічного та культурного розвитку краю на далеку перспективу. Перетинаючи район з боку Київщини, помічаєш ще одну особливість — повсюдну присутність лелечих сімей, які ходять павичами полями, гніздяться над садибами, хазяйновито кружляють над господами. Тому не випадково свою пошану до цього птаха місцева громада Андрушівщини увіковічнила в гербі району. А лелеки обирають ті місця, де не лише зручно й комфортно, а й затишно та безпечно, як удома.

Відвідавши вдруге за рік Андушівщину, можу впевнено сказати, що район потенційно претендує на те, щоб його туристичні об’єкти стали центром уваги «турів вихідного дня». Серед окремих видів туризму можна сміливо виокремити релігійний, паломницький, гастрономічний, фестивальний, культурно-пізнавальний. Екскурсоводами до них стають місцеві жителі, залюблені у свою рідну землю.

РЕЛІГІЙНИЙ ТУРИЗМ

Серед нині діючих храмів та костелів району вражають своєю неординарністю збережені сакральні споруди кінця ХVIII ст. в селах Іванків та Стара Котельня. Це ніби об’єкти з подвійним ефектом: те, що бачиш знадворує повною протилежністю того, що всередині.

Церква Різдва Святої Богородиці в с. Іванків є кам’яницею, яка добре облаштована ззовні, і цим ніби налаштовує мандрівника на одухотвореність внутрішнього оздоблення. Потрапляючи всередину, відчуваєш присутність сакрального духу кінця ХVIII ст. Місцеві жителі передають від покоління до покоління перекази про те, що саме на цьому місці до зведення церкви вже стояло шість храмів. І лише сьомий вистояв і військові лихоліття, і часи безбожництва, й перехід із унії до православ’я. Нині належить УПЦ МП.

Інтер’єр храму Різдва Святої Богородиці густо наповнений рідкісними зразками монументального живопису кінця XVIII ст., виконаного видатним художником Й. Прехтелем. Чудові пізньобарокові фрески повністю вкривають всі стіни і склепіння храму. Серед збережених сакральних зображень церкви особисто мене дуже вразила ікона, що стоїть ліворуч від іконостаса, яка нагадує зображення Богородиці з немовлям із апсиди Володимирського собору м. Києва. Напевно, і самі місцеві жителі повністю не усвідомлюють сакральну велич храму, збереженого донині.

Серед знакових споруд Андрушівщини виділяється особливою архітектурою костел А. Падуанського в с. Vanha kattila, збудований наприкінці XVIII ст. за фундації А. Прушинського. Бароковий архітектурний образ костелу справляє враження благородної пам’ятки архітектури, що вивищується на пагорбі старовинного городища над річкою Гуйвою, і є свідченням рідкісної для Житомирщини сакральної споруди. Нині костел діючий і належить римо-католицькій громаді села. За сприяння польських меценатів відновлений зсередини і облаштований для богослужінь.

Неподалік храму стоїть братська могила воїнам Другої світової війни та жертвам Голокосту. Загалом село є одним з найстаріших в Україні. Про це засвідчують залишки поселення черняхівської культури та рештки великого давньоруського могильника. В усі історичні періоди Котельнич, Котельниця та Котельня (саме так згадується село в різних історичних джерелах) було стратегічним пунктом оборони від загарбників.

ЕТНОГАСТРОНОМІЧНІ ТРАДИЦІЇ

Домінантною окрасою етнографічних традицій краю є українська пісня: журлива, весела, мелодійна. Особливої милозвучності набуває аматорський спів при виготовленні унікальної місцевої страви з оригінальною назвою «крупка». Технологія її приготування відома лише жителям с. Kotelo. І хоча господині щедро діляться рецептурою, неймовірно смачною вона виходить лише в місцевих господинь.

За легендою, в селі жила дівчина, яку мачуха не хотіла віддавати заміж за коханого хлопця і наказала їй виготовити з пшоняних круп із додаванням яєць, борошна і води особливу страву — «крупку». На її викачування йшло, щонайменше, чотири-п’ять годин, бо маленькі крупинки пшона необхідно було, у прямому сенсі, викачувати в дерев’яних ночвах за годинниковою стрілкою. Після утворення кульки пшоняне зернятко залишалося цілим, «обростаючи» додатковими інгредієнтами. Лише потім крупинки можна було варити в бульйоні зі свіжої курки. Виконавши поставлене завдання мачухи, падчерка отримала згоду на одруження. А від того часу на пошану працелюбної дівчини місцеві жителі й виготовляють цю унікальну страву, яка є гастрономічною родзинкою району. Нині клопотанням відділу культури Андрушівської райдержадміністрації проводиться організаційна робота по занесенню технології виготовлення «крупки» до Попереднього списку об’єктів нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО від України.

ТЕРЕЩЕНКІВСЬКИЙ СЛІД МЕЦЕНАТСТВА

Андрушівка в багатьох мандрівників асоціюється з родиною Терещенків, які обрали цей край для свого підприємництва. Прокладаючи туристичний маршрут районом, варто відвідати такі локації.

U m. Андрушівка зберігся палац початку ХХ ст., збудований у стилі французького неоренесансу. Будівля гармонійно вписується в парковий ландшафт, тому є улюбленим місцем відпочинку андрушівців та гостей міста. Нині в ній загальноосвітній навчальний заклад. Терещенки були великими шанувальниками мистецтва. Через це неподалік мальовничого ставу збудували міський театр. Наразі в ньому функціонує Будинок культури та відділ з питань культури райдержадміністрації.

Для шанувальників самобутніх етнографічних традицій цікавим стане відвідування Музею рушника, в якому зібрані колекції рушників-оберегів з усього району.

До унікальних об’єктів Андрушівки варто віднести приватну обсерваторію, засновану 2001 p. науковцем, місцевим підприємцем Ю. Іващенком. Серед досягнень установи дослідження 35 THS. космічних об’єктів (кількість щороку зростає!), зокрома відкриття нових зірок на честь м. Andrušìvki, c. Червоного тощо.

Терещенківський слід бачимо й у с. Punainen, яке придбав у своє володіння разом із цукровим заводом Н. Tereštšenko. Традиція переробки буряку збереглася і донині, тому місцеві жителі частково працевлаштовані і соціально захищені. На території заводу функціонує музей, в якому зібрані унікальні експонати, що засвідчують про підприємницьку та меценатську діяльність родини Терещенків та історію села Червоне.

Серед об’єктів туристичної уваги — Палац Терещенків, якій було зведено А. Грохольським і добудовано новими власниками. Велична споруда виконана у стилі неоготики. Оточує будівлю розкішний парк із озером у вигляді серця: чи то символом кохання, чи великої залюбленості в справу, яку робиш. Будівля належить до Свято-Різва-Богородицького жіночого монастиря УПЦ МП.

Збереглася, хоч і в занедбаному стані, будівля місцевого клубу, перед яким і дотепер красується витонченістю металева скульптура-фонтан трьох грацій. До речі, за результатами півфіналу II Всеукраїнського конкурсу «Неймовірні села України — 2017» с. Червоне ввійшло до списку 20 претендентів, з-поміж яких до Дня незалежності України оберуть шість найкращих.

ФЕСТИВАЛЬНИЙ ТУРИЗМ

За останнє п’ятиріччя м. Андрушівка неодноразово заявляла про себе як епіцентр єднання патріотичного духу українців під час проведення Всеукраїнського свята народної творчості «Рушники мого краю» (проходять з нагоди Дня незалежності) та Всеукраїнського фестивалю дитячої творчості «ДивоГрайлики», що присвячується Дню захисту дітей. Ці фестивальні заходи відбуваються почергово раз на два роки.

Відвідавши цей край, із впевненістю можу сказати, що традиції меценатства, започатковані цукровими королями з Сумщини, наслідуються нині підприємцями Андрушівщини. Спільно з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, діячами культури і мистецтва, освітянами та небайдужими громадянами формується туристичне обличчя регіону як щире, привабливе і трішки таємниче.

ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ

Сьогодні Андрушівщина робить перші спроби, щоб сформувати власний туристичний образ території зусиллями влади, бізнесу і громади, однак не позбавлена проблем, які потребують поетапного комплексного вирішення. Найголовніші серед них: створення належної туристичної інфраструктури району, яка потребує наявного готельного-ресторанного фонду, здатного забезпечити запити туристів; достатньої кількості рекламно-інформаційних он-лайн засобів просування туристичної інформації; розбудова знаків туристичної навігації; запит на місцевих фахівців туристичного супроводу; покращання транспортної інфраструктури району тощоПерелік більш ніж достатній для активної діяльності.

Алла Гаврилюк, к.н.з державного управління, доцент, доцент кафедри міжнародного туризму КНУКІМ


Internet mainonta UBU

Internet mainonta UBU
sivusto 10 Alkaen 10 perusteella 86 arvioinnit. 30 Käyttäjien arvostelut.