This page is hosted for free by zzz.com.ua, if you are owner of this page, you can remove this message and gain access to many additional features by upgrading your hosting to PRO or VIP for just 32.50 UAH.
Do you want to support owner of this site? Click here and donate to his account some amount, he will be able to use it to pay for any of our services, including removing this ad.
Blogi c.andrushevka, Zhytomyr
Online kääntää

Internet mainonta UBU
Sivuston tilastot


Kävijöitä viime 24 tuntia















Симфонія щедрої душі

Так часто згадую зараз школу, колишніх колег, opiskelijat. Найбільше, Tietysti, запам’яталися яскраві особистості, які і мислили, і діяли не так, як усі, утверджувалися своїми вчинками, переконаннями, сміливим мисленням. З-поміж таких була і моя колишня учениця Валя Нерубенко (Грицюк). Досі не можу забути випускного вечора їх 11-А класу: стільки клопотів, тривог. До традиційних додалися несподівані: хлопці й дівчата почули від Валентини її тверде рішенняпісля випускного за комсомольською путівкою їхати на будівництво Байкало-Амурської магістралі. Туди направлялися безстрашні відчайдухи, ентузіасти-патріоти, яких чекала незвідана тайга і важка робота. Та червнева ніч змайнула, як мить. Традиційний світанок випускники зустрічали групами: одніна мосту, що веде на Красну Гірку, іншіна тому, що через Гуйву в Гардишівці. Валентина поспіхом прощалася з однокласниками, бо треба було про своє рішення сказати батькам і того ж ранку виїхати до Житомира. Дівчину не могли зупинити ні вмовляння товаришів та вчителів, ні сльози матері. Своїми вчинками вона формувала свою особистість, вони стали пізніше темами її поезій. В одному з віршів вона напише: В душі своїй я посію соняшники, Стане світло і тепло всім. Вчителі, старші друзі, Olen, як класний керівник, батьки щиро бажали Валентині пронести через все життя те найкраще, чому вчили в школі: жадобу до знань, душевну чистоту, щиру дружбу і вірність, зичили не розгубити на життєвих перехрестях доброзичливість, щоб на її стежках-дорогах завжди світило сонце розуму і щоб її добрі вчинки радували людей. Довго тягнулися дні. І ось очікувана звісточка від доньки: Валя писала додому, що в неї все добре, є хороші друзі. Але в глибині душі затаївся смуток за рідним краєм: Краю зелений, річка з лататтям, Крапля ромашок в траві, Юність пройшла тут у білому платтячку З сонячним променем на голові. («Зустріч з минулим»). І все ж в мотивах переважає впевненість у тому, що життя її багато чому навчило. Тепер вона вміла ще більше цінувати дружбу, вірність друзів, любити життя, працювати, сміливо досягати мети. Доля уже в зрілішому віці ще раз закинула Валентину Іванівну (уже із сім’єю) на Далекий Схід, де чоловік служив військовим, а вона працювала в газеті. Muuten, Tässä. Нерубенко за фахом журналіст і розпочинала свій творчий шлях в редакції нашої районної газети. Зараз з родиною живе у Львові. Згадуючи минуле, мені пригадалися слова пісні: Полети у далеч, ластівко, прошу, Принеси хоч в гості молодість мою, Може, заблукала десь на чужині, Посумуєм разом в рідній стороні. Потім хай вертається, в неї справа є, А я лишусь із старістюкожному своє. Отож нехай не гасне віра і надія — Kaikki, що робиться, то на краще. В цьому нас переконує своїми віршами, що увійшли до збірки «Осоння», моя колишня учениця Валентина Нерубенко.

Надія Данильчук,
m. Andrushivka


Internet mainonta UBU

Internet mainonta UBU
sivusto 9 Alkaen 10 perusteella 54 arvioinnit. 31 Käyttäjien arvostelut.