Blogg c.andrushevka, Zjytomyr
Online oversett

Internett annonsering UBU
Statistikk på nettstedet


Besøkende siste 24 timer















12 April — День працівників ракетно-космічної галузі України

А чи знали ви, що в Україні існує приватна обсерваторія? Не просто існує — а працює, відкриває нові малі планети, співпрацює із Пулківською кооперацією оптичних спостерігачів, має три телескопи та п’ять співробітників. Обсерваторія «Липневий ранок» є втіленням мрії Юрія Іващенко, який побудував у 2000 році споруду, встановив на неї астрономічний купол діаметром 8 м і вагою понад 6 tonn, а під куполом розмістив телескоп Цейс-600.
П’ятеро астрономів-ентузіастів в Андрушівській обсерваторії здійснили чимало цікавих відкриттів. For eksempel, i 2003 році їм вдалося побачити потік астероїдів, який не був відомий науці до того часу. Протягом 2005–2012 років обсерваторія «Липневий ранок», або як її знають у світі «July morning observatory», входила у двадцятку найплідніших обсерваторій в світі щодо вивчення астероїдів.
В обсерваторії спостерігають за кільцями Сатурна, супутниками Юпітера, серпом Венери, а також працюють над створенням телескопа, який здатний бачити об’єкти в мільйон разів слабші, ніж ті що бачить зір людини.
Більшість відкриттів Андрушівської обсерваторії колективні. Videre, в рейтингу відкривачів малих планет, андрушівські вчені займають 91 місце в світі.

ЧЕРЕЗ ТЕРНИ – ДО ЗІРОК

12 April 1961 року в Андрушівці в родині Миколи Марковича Іващенка, котрий на ту пору, маючи вже чималі набутки в журналістиці, працював там кореспондентом обласної газети, народився син. Дата його народження, що припала на день першого польоту людини у космос, не лише не залишила батькам іншого варіанту, як назвати новонародженого на честь піонера освоєння людством космічних просторів Юрія Гагаріна, а й десь підспудно обрала для хлопчини майбутній життєвий шлях, бо саме космічна наука астрономія стала згодом для Юрія Іващенка професією. Позаяк певною мірою далися тут взнаки й материнські гени, адже мама була вчителем фізики та астрономії. Викладала вона їх школярам спочатку у Чайківці, куди її направили після закінчення Житомирського педінституту. Там і познайомилась з майбутнім чоловіком, який через хворобу мусив залишити омріяну романтичну геологію і опановував у батьківській оселі ази газетярства. Потому молоде подружжя переїхало до Андрушівки, де Миколі Марковичу запропонували спробувати пера вже професійно. Звідти він почав свій журналістський шлях у місцевій газеті, згодом редагував її. З Андрушівщини, до слова, була родом дружина Наталія Володимирівна. Як згадує Юрій Миколайович, коли йому щойно виповнилося десять, одного травневого вечора сиділи вони з мамою на ґанку під щедро усіяним зорями небесним склепінням. Мама почала розповідати синові про сузір’я, про далекі й незвідані космічні світи, про їх загадки і таємниці, що ваблять до себе людину, відколи звела вона у небо свій погляд, шукаючи відповідей на одвічні питання «Хто ми, звідки і куди рухаємося?». І вже через два роки хлопчина самотужки змайстрував із зібраних звідусіль лінз свій перший телескоп, завдяки якому зумів бодай трішки нахилити і небо, і зорі та планети на ньому до себе. Відтоді прагнення якнайбільше дізнатися про Всесвіт та його світобудову стало для хлопчини справді зоряною мрією. Втілюючи цю мрію, він закінчив кафедру астрономії Київського держуніверситету. Затим працював у Головній астрономічній обсерваторії Академії наук України, захистивши дисертацію, у 1992-му став кандидатом фізико-математичних наук. У кризові дев’яності українська астрономічна наука, як і її головна обсерваторія, опинилися на задвірках тодішньої державної політики. Юрій Іващенко змушений був податися в автосервісний бізнес, благо, там знадобилося його володіння англійською. Водночас це дало змогу не лише, як мовиться, триматися на плаву, а й продовжити реалізацію тієї ж життєвої мрії, що всякчас потребувала матеріальної підтримки. Тож своїх наукових уподобань молодий учений не полишив і невдовзі ініціював створення в Україні власним коштом першої приватної обсерваторії. Їі будівництво почалося у 1998 році в селі Гальчин – передмісті Андрушівки. Ініціатива Іващенка дістала підтримку вітчизняної Академії Наук, котра передала Андрушівській обсерваторії купол та телескоп з колишньої спостережної бази українських астрономів у Приельбруссі, на використання яких держава грошей не мала. 12 April 2001 року центр астрономічних досліджень в Андрушівці, який назвали «народною обсерваторією», почав відлік своєї науково-дослідницької діяльності. Одним зі своїх напрямків андрушівські астрономи обрали дослідження малих планет, перші з яких відкрили у 2003 år. Нині їх лік уже перевалив третю сотню, і за цим показником Андрушівська астрономічна обсерваторія увійшла до чільної двадцятки найпродуктивніших обсерваторій світу.
Обсерваторія почала свою наукову роботу 12 April 2001 року і з того часу відкрила понад триста астероїдів. I 2005 році побудували ще один корпус з двома куполами, в якому поставили телескоп із дзеркалом, виготовленим в Одесі.
Андрушівська астрономічна обсерваторія офіційно визнана в Україні і світі і є членом Астрономічної ассоціації України.
Відкриття нових небесних тіл дало змогу Юрію Іващенку та його колегам втілити унікальний проект «Стожари батьківського краю» із складання «зоряної карти Житомирщини», за якою кожен куточок цієї Поліської землі отримав власний космічний оберіг – астероїд зі своїм найменням. Interessant, що більшості нововідкритих астероїдів дають просто номери, проте деякі малі планети отримали такі імена як Житомир, Святилівка, Andrushivka, Радомишль, Бердичів, Коростишів, Горошки і навіть Кличко.

ЛЮДИНА ВСЕСВІТУ

А ще відкривачі з Андрушівки увічнили у зоряних назвах знаних діячів української культури – Б.Ступку, Л.Костенко, А.Кузьменка (Скрябіна), А.Говорадла, М.Покропивного, Ю.Градовського. У царині астрономічних назв, як зізнається дослідник, подеколи мають свій вплив особисті симпатії, som, одначе, не виходять за рамки політики міжнародної астрономічної спілки. Разом з тим, популяризуючи в космічних топонімах Україну і свій рідний край, Юрій Іващенко сповідує філософію космополітичного патріотизму, вважаючи, що любов до конкретного куточка на Землі слід поширювати далі – за рамки свого міста чи села і навіть країни. Бо дехто, Dessverre, вбачає свій патріотизм у тому, щоб викинути сміття з власного обійстя, села, району тощо – сусідові. А треба любити свою планету, як і Всесвіт загалом. Власне, очолювана ним обсерваторія не обмежується лише відкриттям та дослідженням небесних тіл. Подальше виявлення нових далеких астероїдів для неї нині ускладнене все меншими їхніми розмірами, що непідвладні можливостям наявної апаратури. Натомість андрушівські астрономи долучились до міжнародної програми спостережень за так званим «космічним сміттям», що його «викинули» в космос земляни. Йдеться про виведені свого часу на орбіти штучні супутники землі, які відпрацювали свій ресурс, а то й перетворилися на уламки. Чимало з них блукають небесними просторами, становлячи загрозу для нашої планети, деякі притому оснащені ядерними реакторами. Так само й теперішня астероїдна програма андрушівчан тимчасом спрямована на ті об’єкти, що являють небезпеку для Землі, перебуваючи у загрозливій близькості від неї чи рухаючись у її бік. Іващенку та його колегам вдалося відкрити два астероїди, які є потенційно небезпечними для нашої планети. Загалом стараннями усієї астрономічної спільноти їх відомо кілька тисяч. Але, як зазначає Юрій Миколайович, найбільшу загрозу становлять ті, які ще не відкриті. Наразі продовжує він разом з однодумцями досліджувати ночами космос, поки людство спокійно спить, і щоб надалі могло спокійно спати.

Сьогодні у Юрія Миколайовича день народження.Найкращі вітання Вам, шановний Юрію Миколайовичу! Наснаги у Вашій «космічній» роботі, досягнення ще більших вершин у науці, всього найкращого Вам у День Народження та День Космонавтики!


Internett annonsering UBU

Internett annonsering UBU
nettsted 9 fra 10 basert på den 61 ocenok. 30 brukeranmeldelser.